Виявляється, що віруси не є живими організмами, але утворюються тільки в живих організмах і є неживою частинкою, яка переносить інформацію про себе в інші організми. Можна сказати, що вірус це органічна пилюка, яка буває отруйною для організму.
Ось що пише про вірус світова енциклопедія Вікіпедія: ві́рус (від лат. virus — отрута) — дрібні неклітинні частки, що складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, є внутрішньоклітинними паразитами, розмножуючись тільки в живих клітинах, вони використовують їхній ферментативний апарат і переключають клітину на синтез зрілих вірусних часток — віріонів.
І в зовнішньому середовищі віруси, як мікроскопічні насінини, не здатні змінюватися і еволюціонувати. Але, якщо вони потрапляють в клітину, то тут вони розмножуються і змінюють свою структуру як кубік рубік кольори квадратиків, внаслідок чого виникає величезне розмаїття вірусів.
Серед цього чисельного розмаїття вірусних частинок утворюються і надзвичайно небезпечні частинки. І імовірність появи фатальних вірусів залежить і від тривалості перебування вірусу в живих організмах. А перебування вірусної частинки в організмі залежить від імунологічної опірності.
Отже, чим вища імунологічна опірність тим менший час перебування вірусу в організмі і його здатність породжувати небезпечні види вірусів.
Існує декілька механізмів антивірусного захисту організму людини. Один із них —це синтез інтерферону, тобто такого білку, що бере участь в блокуванні розповсюдження вірусної інфекції між сусідніми клітинами.
Саме синтез інтерферонів та противірусних антитіл імунними клітинами зупиняє вірусні інфекції в ураженому організмі. І якщо імунні клітини із-за своєї слабкості не здатні швидко виробити захисні білки, то вірус не тільки розмножується і викликає ураження організму, а, ще й розмножуючись, вірус змінюється, неначе змінюється кубік рубік і варіацій безліч. Це називається мутацією.
Чи не викликана епідемія вірусної інфекції серед тварин та птахів, насамперед ослабленням імунної системи у свиней та пернатих?
Адже хіба не мутацією із нешкідливого попередника спричинена поява смертоносного вірусу?
Але чому знизилась імунологічна опірність у птахів та тварин, чому імунні клітини не здатні своєчасно знищувати віруси?
Чи не знайдемо ми відповідь у тому самому тибетському пророцтві?
Коли настане епоха останніх п`яти тисяч єретики вирубають ліси, забруднять воду, отруять землю, їжа та речі міститимуть отруту………. Тоді повстануть смертельні хвороби, яких ще не було на Землі….»
(трактат Чжуд-Ши)
Так само як усі побутові прилади потребують для роботи 220В електричної напруги, так і клітини організму потребують свої «220В» енергії макроергічних фосфатів для виконання специфічних функцій життєдіяльності. І якщо із-за забрудненого довкілля енергії виробляється недостатньо, то імунні клітини не здатні своєчасно знешкоджувати віруси та мікроби, безсилі печінкові клітини не можуть нейтралізувати токсини, а нервові клітини виконувати регуляторну роль. Організм втрачає опірність до стресів та хвороботворних чинників. Тоді, щоб викликати хворобу, не треба ніякого вірусного інфікування ззовні: віруси, які перебувають в організмі усе життя, наприклад вірус герпесу чи вірусного гепатиту, при ослабленні імунної системи починають розмножуватися і створювати не тількі собі подібні вірусні частинки, а й нові види вірусів. Ці нові віруси можуть виявитися фатальними для людського організму, в якому вони виникли.
Пам`ятаю, як до мене на прийом потрапив пацієнт у важкому стані з важкою формою вірусного гепатиту С. Прогнози спеціалістів були зовсім не оптимістичні і йому пророкували максимум 3 роки за найсприятливіших умов.
Після його візиту я дуже хвилювався за призначене мною лікування і боявся, що на мене повісять його кінець. Адже «Енергетин» такий гострий на смак, а, як відомо, гостре заборонено при гепатитах, а тут ще й найважча форма.
Проте пройшло уже 5 років і наш пацієнт не те що одужав, а навіть дозволяє собі коньяк або пляшку винця.
Якщо згадати легенду про Прометея, то в ній Прометей був наказаний богами за те, що зберіг для людей вогонь. Його прикували до скелі і щоночі прилітав орел, який зкльовував печінку Прометея. Проте до ранку виростала нова печінка.
І виявляється, що, якщо хірурги видаляють із-за хвороби шматок печінки в людському організмі, то на його місті виростає новий шматок печінки. І чи не справжнім дивом є те, що людська печінка здатна самовідновлюватися так само як у Прометея. Тому при вірусному гепатиті треба не просто укріпляти печінку, а боротися з вірусом, який її постійно пошкоджує.
А ви задумувалися коли небудь, чому на холоді ми простуджуємося? Одного разу мені стало дивно: чому на холоді ми простуджуємося? І я для себе знайшов таку відповідь: на холоді судини спазмують і кров притікає до шкіри та слизових оболонок гірше. А якщо кров притікає до тканин гірше, то і імунних клітин та антитіл припливає менше, а відтак нікому знешкоджувати мікроби, які живуть на поверхні шкіри та слизових оболонках і намагаються пожирати їх. І мікроби поїдають наші тканини і розмножуються.
Тому хороший кровоток через органи перешкоджає розмноженню мікробів та вірусів!!!
А печінка відноситься до органів, які мають найбільш розвинену капілярну сітку. Довжина капілярів печінки, якщо їх скласти, перевершує довжину земної кулі по екватору. Але в печінці, із-за її анатомічної особливості, кровоплин значно повільніший ніж в інших органах, а відтак, підвищена вразливість печінки вірусами.
Кровоток в печінці сповільнений тому, що капіляри відрізняються великою шириною і неправильністю просвіту, і ще тому, що капіляри предствляють собою уже другу капілярну сітку на протязі одного судинного щляху від серця (першою сіткою є капіляри на які розпадаються артерії непарних черевних внутрощів і які дають початок портальній вені), за рахунок чого енергія руху, що придається серцем крові, доходить до печінки вже різко послабленою.
Ще однією особливістю кровообігу у печінці є наявність в печінкових судинах цілої системи затискачів чи шлюзів, які регулюють рух крові через печінку. Також біля виходу із печінки, в стінках печінкових вен, є циркулярні м’язові волокна, що можуть скорочуватися так, що відтік крові з печінки значно зменшується. Із-за усіх цих особливостей печінки кров протікає тут повільніше і із-за цього імунологічний захист печінки супроти вірусів нижчий, аніж інших внутрішніх органів.
Повільний кровоплин в печінці зменшує її імунологічний захист супроти вірусів гепатиту. А якщо із-за наявності отрутохімікатів в спожитій нами їжі печінка виробляє жовч бідну жовчними кислотами, то жовч гусне і перетворюється в густу жовчну пробку. І міліони мікроскопічних жовчних пробок пронизують і здавлюють печінку, ще більше погіршуючи і без того уже природно повільний плин крові в печінці. Тоді така печінка стає раєм для вірусів гепатиту.
Тому окрім того, що «Енергетин» зміцнює імунні клітини, «Енергетин» збільшує утворення жовчних кислот, які розчиняють жовчні пробки, покращують кровоток в печінці і її імунологічний захист.
Також виявляється, що імунна система активізується дрібними жировими крапельками. Ще народні знахарі застосовували борсучий та ведмежий жир і собаче сало при туберкульозі.
Активація імунної системи жировими крапельками може відбуватися лише за умови, що жири, які ми поїли, добре емульгуються жовчними кислотами. І завдяки тому, що «Енергетин» посилює продукцію жовчних кислот печінкою, добре емульсовані жири захоплюються імунними клітинами і активізують імунітет [9]. І це є найголовніший механізм зміцнення імунної системи «Енергетином».