Познайомившись з вченням тибетської медицини та аюрведи у вас складеться враження, що головною причиною хвороб є не порушення життєвої теплоти, а дисбаланс дош: вітру(Вата), слизу(Капха) та жовчі(Піта). Хоча, насправді, існує взаємна причинна залежність: дисбаланс дош є причиною розладів життєвої теплоти, а розлади життєвої теплоти є причиною дисбалансу дош.

Доша закладені у людське тіло від народження, а їх комбінація визначає тип конституції людини так само, як комбінація трьох триплетів нуклеотидів визначає генетичний код. Доша означає те, що шкодить. Саме доша розглядаються тибетською медициною, як причини хвороб, які викликають порушення життєвої теплоти. Але тибетська медицина каже, що хвороби виникають лише тоді, коли причини хвороб здатні проявитися завдяки факторам, що приводять доша в рух. Такими факторами, що проявляють хвороби є демони, неправильне харчування, неправильний спосіб життя(не благоприємний для вашої конституції, та умовам проживання), несприятливі кліматичні умови.

 

Отже підставою прояву хвороби є накопичення доша+умови прояву доша, коли вони приходять в рух. 

Наприклад, пожежа не завжди виникає там де є солома, а лише за умови наявності іскри. Але, якщо солома волога, то і від іскри полум`я не спалахне. 

Так туберкульоз уражає не всіх людей, а лише тих, чий організм сприятливий для цієї хвороби. 

Іншим і більш яскравим прикладом є алергічна реакція, яка виникає на будь-яку речовину алерген. Наприклад, собача шерсть у деяких людей викликає навіть набряк Квінке, а у багатьох астматиків хвороба загострюється, коли цвітуть сади. Але скажіть будь-ласка, хіба собача шерсть, чи пахучі квіти є причиною хвороби? Звичайно ні, так само як і туберкульозна бактерія не є причиною туберкульозу.

І туберкульозні мікобактерії, і пахучі квіти, і собача шерсть стають іскрою, що запалює пожежу, якщо в організмі є «хвороботворна солома», тобто надмірно проявлена доша і її отрута. Та окрім цього, для прояву хвороби мають бути сприятливими умови її прояву, наприклад, солома має бути сухою, а ще для горіння необхідне повітря.

 

Але, окрім того, що доша шкодить, водночас доша має певне функціональне призначення. Так доша вітру контролює процеси газообміну, які включають в себе вдихання повітря, зв`язування кисню з гемоглобіном, доставка кисню до тканин, дисоціація гемоглобіну і звільнення кисню, підготовка кисню, тобто розщеплення його молекули до радикала кисню, необхідного для тканинного дихання, а також звільнення з тканин вуглекислого газу, транспортування вуглекислого газу до легень і звільнення крові від вуглекислого газу в легенях через його видихання. 

Надмірність доша «вітру» напружує та посилює усі вищеописані процеси, що призводить до декомпенсації регуляторних систем процесів газообміну, внаслідок чого в організмі накопичується доша «вітру» в буквальному розумінні: вуглекислий газ та кисень не утилізуються як слід, накопичуються в тканинах і, закриваючи міжклітинні проміжки викликають повітряні мікроемолії (мікротромби). Внаслідок цього порушується тканинне дихання і енергія «життєвої теплоти» слабне. 

Відомий бурятський знавець тибетської медицини Петро Бадмаєв в своїй книзі «Основы врачебной науки Тибета» зазначає, що при усіх хворобах відбуваються розлади доша «вітру» і що завжди ці розлади виліковуються в останню чергу.

Проте головними причинами розладів «вітру» є виснаження організму, перевтома, недосипання, важка робота на голодний шлунок, вживання грубої малокалорійної їжі, надмірна блювота, пронос, крововтрата, переляк, печаль, горе і плач, відчай, стримування позивів, надмірне задоволення пристрастей. Все це призводить до розладів газообміну в організмі. А газообмін є дуже важливим для життєдіяльності, що буде, якщо припиниться дихання на декілька хвилин? 

І виявляється, що дихання є зовнішнє, але є ще й тканинне, яке не менш важливе, і воно регулюється процесами «вітру» в організмі. 

Найбільш чутливими до розладів «вітру» є нервова, серцево-судинна, травна та опорно-рухова системи. Такі розлади як втрата свідомості, головокружіння, шум у вухах, слабкість, затримка кала, сечі, парези, паралічі, судоми, здуття, серцебиття, неспокій, безсоння, ув`ядання тканин та ін. є ознаками розладів «вітру». Розлади «вітру» можуть уражати будь який орган, в залежності від того, де утворилася газові корки. 

Головними ознаками розладів «вітру» є погіршення стану хворого при наявності вищеперерахованих умов накопичення «вітру», а також при наявності неблагоприємних умов, що збуджують «вітер»: вживання холодної їжі, напруження, протяги, наприклад, хворому стає гірше на голодний шлунок, або при вживанні грубої чи холодної їжі, або після виконання певних рухів, чи певної роботи, а сон, ситна їжа, спокій, тепле приміщення покращують стан. 

Окрім цього розлади «вітру» діагностуються по язику, пульсу, та дзеркалу сечі. Язик вітру сухий, жорсткий, шершавий, червоний, в роті в`яжучий присмак. Пульс «вітру» порожній, поверхневий, тонкий, з напруженою жорсткою стінкою судини. Сеча вітру слабо забарвлена, сильно піниться і бульбашки швидко зникають, адже в рідинах теж забагато газів.

Люди «вітру» сутулі, худощаві, неспокійні, балакучі, пристрастні, імпульсивні, але дуже швидко втомлюються. Живуть недовго, багатство у них невелике. 

Для лікування розладів газообміну в організмі тибетська медицина пропонує тепле температурне та психологічне середовище, відпочинок, сон, поживне харчування, зокрема вживання масла, нерафінованої олії(кунжутної, лляної та ін..), ячмінної каші, звареної на молоці, кісткових бульйонів, меду, часнику та цибулі. Адже розлади газообміну викликають посилення вільно радикальних процесів та оксидативний стрес, для нейтралізації якого потрібні антиоксиданти, яких багато в жирах у формі жиророзчинних вітамінів. Окрім цього при оксидативному стресі вільні радикали пошкоджують мембрани клітин, які по природі є ліпідними структурами, а надходження ліпідів з природними жирами захищає мембрани клітин від пошкоджень. Адже вільні радикали вичерпуються при етерифікації жирів, а етерифіковані жирні кислоти є хорошою енергетичною поживою клітин. 

Кісткові бульйони насичені гліцином, макро- та мікроелементами(фосфатом, залізом, цинком, магнієм, кальцієм та ін.), яких багато в кістках. Все це захищає клітини від пошкодження та нормалізує їх енергетику. 

Так науці давно відомо, що введення гліцину запобігає розвитку інсульту в предінсультному стані, нормалізує роботу серцево-судинної системи. А найбільшим джерелом гліцину є кісковий желатин.

Головним чинником народження та накопичення доша є недосконалість людини на шляху до становлення гармонії між її безсмертним духом та тлінною матерією. Так пристрасть породжує «вітер», гнів та ненависть породжує «жовч», а невігластво породжує «слиз». Більш детально цьому буде присвячено наступний розділ.

У людей типа «жовчі» тіло жовтувате, потіє і сильно пахне, вони розумні, тщеславні, об`єм тіла та багатство у них середні, голод і спрагу люди типу «жовчі» переносять важко. Емоційно схильні до спалаху гніву, який важко повстримати. Люблять солодке, терпке та гіркувате.

А умовами, що призводять до розладів доша «жовчі» є перегрівання, перебування в спекотному та сухому кліматі, вживання отруєної їжі, надмірне вживання спиртного, гарячого, гострого, кислого та солоного на смак, натужування та піднімання важких тягарів, побої та пошкодження тканин.

Усі хвороби «жару» виникають внаслідок розладів доша «жовчі», хоча розлади доша «жовчі» призводять як до хвороб «жару», так і до хвороб «холоду».

Із-за надмірної інтоксикації організму погіршується здатність печінки зв`язувати токсичні жовчні кислоти, які, володіючи активними детергентними властивостями(тобто властивостями мила) пошкоджують як самі печінкові клітини, так і інші органи та тканини. Внаслідок активної детергентної дії токсичних жовчних кислот пошкоджуються мембрани клітин організму. В крові зростають продукти руйнування мембран – простагландіни та лейкотрієни, які є голоними чинниками запальних та аутоімунних процесів і які піднімають температуру тіла. А також збільшують схильність органів та тканини до запальних процесів. Царський лікар та знавець тибетської медицини Петро Бадмаєв в своїй книзі пише, що причиною чахотки є не мікобактерії туберкульозу, а катар в легенях, який є благоприємним для того, щоб мікроби розмножувалися і викликали туберкульоз і який виникає із-за розладів процесів жовчі. 

Адже коли цвітуть сади і пилок квітів викликає бронхіальну астму, то хіба ми можемо сказати, що причиною бронхіальної астми є пилок квітів. Хіба не підвищена реактивність організму є причиною бронхіальної астми. А пилок є лише іскрою, від якої спалахує хвороба, так само як і туберкульозні бактерії, віруси гепатиту є іскрою, що запалює пожежу хвороб.

Надмірне вживання кислої, гострої та солоної їжі викликають не лише збільшення токсичнихи жовчних кислот, а й надмірну активацію протеолітичними травними ферментами кінінової системи організму. А головними медіаторами запалення є кініни, поряд з простагландінами і лейкотрієнами. 

Тому, щоб позбутися хронічних захворювань із запальними явищами треба врегулювати розлади процесів жовчі, які викликають хвороби жару. 

Для цього тибетська медицина пропонує нам вживати охолоджену кип`ячену воду, особливо натще, свіже вершкове масло, оливкову олію, козяче молоко, свіжо скисле молоко, рис, вівсяну кашу. Слід утримуватися від вживання гарячої, гострої, кислої та солоної їжі, великої кількості м`яса та спиртного. Потрібен спокій і прохолода, заборонені фізичні вправи та масаж. І одним із засобів, що лікують хвоби «жару» і є вище згадуваний «Сандал».

Ослаблення функції печінки також викликає і хвороби холоду жовчі: зменшення видалення та етерифікації холестерину та зниження вмісту жовчевих кислот в жовчі є причиною як погіршення травлення, так і погіршення обміну речовин в організмі, що є особливо небезпечним в похилому віці, адже із-за цього посилюються процеси старіння, та швидко прогресують хвороби. Тому для подолання захворювань холоду жовчі тибетська медицина пропонує вживати жовчогінні засоби, які володіють природою тепла, а це перетоплене вершкове масло, часник, мед, гострі спеції і уже відомий нам «Енергетин».

До розладів процесів жовчі найбільш чутливими є печінка, легені, та тонка кишка. Головними симптомами хвороби «жовчі» є пожовтіння склер, шкірних покровів, сечі, свербіння шкіри, сильна спрага, сеча з густою парою та осадом, гіркота в роті, жар, безсоння, жовтий з сильним запахом стілець, погіршення від теплої їжі, м`яса, вина.

При холоді «жовчі» всі ознаки протилежні, при цьому від слабкості «вогню» травлення стілець робиться безбарвним.

Пульс жовчі швидкий, напружений, широкий, язик жовчі жовтуватий, покритий товстим нашаруванням, сеча жовчі червонясто-жовта, з сильним запахом та парою.

Пам`ятаю як до мене звернувся пацієнт, якому після обстеження в найкращих клініках країни поставили розсіяний склероз. Підставою для цього були порушення координації рухів та м`язева слабкість. Проте після обстеження методами тибетської медицини було встановлено, що у пацієнта відсутні ознаки «жару» жовчі: сеча у нього була білеса, пульс м`який, тонкий і слабкий, а сам пацієнт був блідим і кволим; що дало підставу виключити розсіяний склероз. 

Адже науці відомо, що розсіяний склероз це аутоімунне захворювання, викликане пошкодженням мієлінової оболонки нервових волокон агресивними імунними комплексами. А імунна агресія кваліфікується тибетською медициною як хвороба «жовчі» з ознаками жару у дзеркалі пульса, язика та сечі. 

Тому м`язева слабкість у нашого пацієнта пояснювалася трофічними розладами, тобто недостатнім живленням нервів та м`язів із-за холоду «жовчі» та компенсаторним посиленням процесів «вітру» та «слизу». На підставі встановлення розладів, кваліфікованих як « холод жовчі» було проведено лікування і пацієнт повністю одужав.

Коли «жовч» розкидається по шкірі виникає свербіння, при проникненні в кіски болять суглоби, над ними появляються набряки і жар в тілі, а жовч в легенях викликає в них катар, відхаркується жовте харкотиння, при потраплянні в нирки виникає жовтизна за вухами, болі в попереку, жар в тілі. Алергічні реакції та погіршення зору теж пов`язані з розладами процесів жовчі.

Для лікування хвороб «жовчі» застосовуються природні компоненти, які володіють силою місяця: шафран, сандал, сверція, момордіка, мумійо, та ін. які і увійшли до рецептури «Сандалу».

Проте ліки з прохолодною природою збуджують доша «вітру» і тому на початку лікування іноді виникає здуття живота і симптоми хвороби відступають, та ніби дуже повільно, але з часом зникають взагалі.

Доша «слизу», а в аюрведі її називають капха, представляє собою систему циркуляції рідин, яка з`єднує усі елементи людського тіла, проводить взаємобмін між ними, а також служить тілесною опорою. Причиною її розладів на духовному рівні є невігластво, тобто не розуміння своєї істинної природи, свого призначення та співіснування з оточуючим середовищем. 

У людей типа «слизу» тіло прохолодне, м`ясисте та біле, суглоби і кістки ніде не випирає, форми у них округлі, голод і спрагу вони переносять легко, сон у них міцний, тіло велике, живуть вони довго і багато. Хоча мають схильність до ожиріння.

«Слиз» породжується солодощами, окрім меду, прохолодним кліматом, споживанням грубої, поганоперетравлюємої їжі, лінивим малоактивним способом життя, надмірним харчуванням, пересипанням, тривалим купанням в прохолодній воді.

Переохолодження та застуда є нічим іншим, як хвороба «слизу», а підвищення температури тіла при цьому хоча і є симптомом «жару», що відноситься до розладів «жовчі», та це захисний жар, який спалахує як реакція на «холод», так само як в будинку вмикається опалення, коли на вулиці мороз. Тобто розлади «слизу» організм намагається нейтралізувати посиливши процеси «жовчі». Тому при хворобі «холоду» виникає «жар», але лікувати хворобу слід як «холод», застосовуючи компоненти, що володіють силою сонця. Сюди піходить принцип: «Клин клином виганяють». 

Проте якщо розлади «слизу» посилили в організмі «жар» у пацієнта з розладами «жовчі», то гарячка буде надмірною, якщо хворому стає нестерпно гаряче, температура височезна, сильна інтоксикація, тоді цю хворобу слід лікувати як хворобу «жару», даючи, для прикладу, «Сандал». 

Але, якщо хворому, при високій температурі холодно і хочеться закутатись, якщо його трусить і морозить, якщо є сильна ломота в тілі, то це холод і слід давати «Енергетин».

Розглянемо механізм як накопичується фізична доша «слизу»? 

Коли настає прохолода, то судини на поверхні тіла спазмують, і кров переходить в інші судини, де об`єм крові збільшується і в капілярній сітці росте гідростатичний тиск. Ріст тиску в капілярній сітці посилює фільтрацію крові через капіляри і значно збільшує кількість міжклітинної рідини та слизу на поверхні слизових. Тканини ніби набухають, погіршується їх живлення та обмін речовин, виникають застійні явища та склеротичні процеси, у багатьох напухають суглоби і виникає артроз, особливо у людей літнього віку, коли циркуляторні системи стають менше пристосованими до коливань мікроциркуляції.

Якщо процеси «слизу» посилюються, то кількість міжклітинної рідини збільшується, внаслідок чого погіршується обмін речовин, оновлення тканин, циркуляція імунних комплексів та імунітет, клітини набрякають і процеси енергозабезпечення в них погіршуються. Тому хвороби «слизу» - це хвороби холоду, хоча іноді, «слиз» викликає «жар», як у нашому прикладі з простудою і гарячкою. 

При хворобах «слизу» найчастіше страждають шлунок, нирки, підшлункова залоза та суглоби.

Умови, що породжують хвороби «слизу»: надлишок гіркого, солодкого, важкого, прохолодного, жирного чи маслянистого, сон в день, після їди, надмірне пиття, молоко, лежання на сирому, вживання їжі ще до того, як перетравилася попередня, все недоварене, застигле.

Хвороби «слизу» загострюються навесні, або в дощовий сезон, стан погіршується вранці і ввечері, після їди.

«Слиз» важка, як земля, вона не перемагається швидко, тому її слід лікувати довго. Для лікування найбільш підходять ліки типу «Енергетин» та «Расаяна». 

Дієта має бути така: свіжий теплий кип`яток натще, мед після їди, імбирний чай, гострі спеції, гранат, добре витримане сухе вино, риба, баранина, обліпиха, ревінь. Режим полягає у тому, щоб грітись на сонці, одягатися тепло, корисні помірні фізичні навантаження, масажі, статева активність, не можна спати вдень.

Проте найсильнішими ліками для заспокоєння дош є духовна трансформація. І саме наше життя у будь-якій манері є процесом цієї духовної трансформації. І до тих пір, доки пристрасть породжує «вітер», злість породжує «жовч», а невігластво породжує «слиз», «вітер», «жовч» та «слиз» породжуватимуть хвороби. У тибетському трактаті написано: « як птах не може відірватися від своєї тіні, так людина перебуватиме під владою хвороб, доти, доки не стане духовно досконалою.» А про це ми поговоримо в наступному розділі. 

Підписка на новини та консультації

Якщо Ви бажаєте отримувати новини, консультації, анонси семінарів з нашого сайту, будь ласка, залиште своє ім'я та адресу електронної пошти.
Ваші дані не будуть використовуватися для спаму і не будуть передані третім особам