Все що бачимо ми, - видимість тільки одна.
Далеко від поверхні світу і аж до дна.
Вважай несуттєвим явне у світі,
Тут його сутність таємну не зустріти.
(Омар Хаям)
Так само як бульдозер зрівнює гору, уся діалектична матерія намагається зруйнувати і зрівняти живу матерію за встановленими законами термодинаміки.
І організм живої матерії оновлюється і підтримує життєдіяльність до тих пір, доки Святий Дух організовує життя в «шматку глини» діалектичної матерії. І коли Святий Дух залишає «шматок глини», то організм перестає оновлюватися і за законами термодинаміки перетворюється в шматок глини.
Тому Людина складається з тлінної тілесної структури і з нетлінної, безтілесної своєї частини. І ця нетлінна і безтілесна частина власне і називається Людиною.
«Ти бачиш лише п`яту від себе» (Григорій Сковорода)
І так як нетлінна частина вдихає і організовує життя в тлінній, то від стану нетлінної частини людини залежить життєдіяльність і здоров`я її організму.
Розум Душа Дух
«Чистий дух – ув`язнений в нечистій посудині
Після смерті ти будеш у небі синім!
Там – ти вдома, а тут – ти в неволі, у тіла хатині.
Тобі соромно бути в смердячій частині.»
(Омар Хаям)
Людина відрізняється від тварин тим, що вона має розум. Але іноді в силу тих чи інших обставин(травм, психічних захворювань) людина втрачає розум.
При синдромі Дауна розум, як такий, відсутній. Але що, люди з синдромом Дауна не можуть кохати, не можуть сміятись і радіти, або страждати? Виявляється, що можуть. І вони можуть кохати і страждати не тому що у них є розум, у них його нема. Але ж не розум кохає, і не розум страждає!
Тому у Людини є душа, яка страждає, яка кохає, яка радіє і любить життя.
Проте у Людини є ще й Воля. Часом ми кажемо добра Воля, часом ми кажемо зла Воля. Воля – це прояв людського Духу.
Природа Духу протилежна природі діалектичної матерії. Тому жодними приладами і жодними матеріальними очима його неможливо побачити.
І якщо Дух підкорився забаганкам тілесних відчуттів і став їх рабом, то він слідує злій Волі, адже тоді Дух повстав проти своєї природи.
«Ти невільний в бажаннях своїх і в ділах?
Будь, все рівно, щасливим: так хоче Алах!
Керуйся розумом: пам`ятай, що тлінне тіло –
Тільки іскра і крапля, тільки вітер і прах…»
(Омар Хаям)
А коли Дух слідує своїй природі, то він протидіє діалектичній матерії, підкоряє пристрасті і тілесні відчуття, користуючись ними як своїми рабами. Такий Дух є вільним і здатен знайти своє Духовне тіло, свою наречену душу і уже із душею, своїм сімейним здобутком повертається додому на престол вінчання зі своєю нареченою, в лоно Батьківського Святого Духу.
Хіба не так само Ясон вирушив у подорож по Золоте Руно, Герда пішла шукати Кая у «Сніговій королеві», принц сплячу красуню і Котигорошко пішов з батьківського дому по щастя і привів наречену.
Тому окрім тіла (хатки із гімна), душі(нареченої), та Духу(нареченого принца) Людина має свою Долю. І в народі на лиху долю кажуть як на таку, якої немає: нема долі. А це означає, що Доля є щастям. І людина є щасливою, коли досягла своєї мети, коли Наречений знайшов свою наречену. В народі кажуть, коли знайшов свою другу половинку: «Знайшов свою долю». Не забув її на життєвому шляху, не заснув навіки, полонений отруйно п`янкими голосами сирен діалектичної матерії, що присипляють навіки.
І про інструментальну роль хвороб, та життєвих потрясінь, на шляху до мети Вашого життя ми поговоримо в наступній публікації.
«Як жар-птиця, як в палаці прекрасна царівна,
В серці Істина має триматися у таємниці.
І перлина, щоб налилася сіянням і стала чарівна
Теж покоїться в глибинах, де тайна безмовна»
(Омар Хаям)